скляний лабораторний посуд

Лабораторний посуд із кварцового скла має дуже низький коефіцієнт теплового розширення, стійкість до високих температур, виняткову хімічну стабільність, чудливі електроізоляційні властивості, низькі та стабільні характеристики ультразвукового затримання, найкращі характеристики пропускання ультрафіолетового спектру, а також видимого та ближнього інфрачервоного спектрів. Він також має механічні властивості, які перевершують звичайне скло

Прилади, виготовлені зі скла, називаються скляним лабораторним посудом. Велика кількість скляного лабораторного посуду використовується в лабораторіях, тому що скло має високу хімічну стабільність, термічну стабільність, добру прозорість, певну механічну міцність і добру ізоляційну здатність. Скляний лабораторний посуд, виготовлений з використанням чудових властивостей скла, широко використовується в різних лабораторіях, таких як хімічні лабораторії, медичні діагностичні лабораторії, біологічні лабораторії, науково-дослідні лабораторії та навчальні лабораторії. Скляний лабораторний посуд має добру хімічну стабільність, але він не є абсолютно стійким до ерозії; швидше, ступінь його ерозії відповідає певним стандартам. Проблемою, на яку слід звернути увагу при мікростанальному аналізі, є потрапляння мікроіонів у розчин внаслідок ерозії скла та нейтралізація іонів, які підлягають аналізу і адсорбуються на поверхні скла в розчині. Плавикова кислота сильно кородує скло, тому експерименти, що включають плавикову кислоту, не можна проводити із застосуванням скляного посуду. Луги, особливо концентровані або гарячі, викликають помітну корозію скла. Якщо скляний посуд, який використовується для зберігання лугу, є посудом із притертою пробкою, притерте скло злипнеться і його не можна буде відкрити. Тому скляні ємності не можна довго зберігати луги.

Класифікація лабораторного посуду з кварцового скла:
1. Транспортні та запірні пристрої, такі як скляні шарніри, фітинги, клапани, пробки, трубки, стрижні тощо.

2. Ємності, такі як чашки, пляшки, колби, пробірки, ванни, циліндри тощо.

3. Прилади та пристрої для базових операцій. До базових операцій належать абсорбція, сушіння, дистиляція, конденсація, фракціонування, випарювання, екстракція, очищення, фільтрування, розділення рідин, перемішування, подрібнення, центрифугування, отримання газу, хроматографія, згоряння, аналіз згоряння тощо.

4. Вимірювальні прилади, такі як прилади для вимірювання потоку, густини, тиску, температури, поверхневого натягу та інших параметрів, а також мірний посуд, піпетки, бюретки, шприци тощо.

5. Фізичні вимірювальні прилади, такі як прилади для визначення кольору, світла, густини, електричних параметрів, фазових переходів, радіоактивності, молекулярної маси, в'язкості, розміру частинок тощо.

6.Прилади для визначення хімічних елементів і сполук, такі як миш'як, вуглекислий газ, елементний аналіз, аналіз функціональних груп, металеві елементи, сірка, галогени та прилади для визначення води тощо.

7.Прилади для випробування матеріалів, такі як прилади для вимірювання атмосфери, вибухових речовин, газів, металів і мінералів, мінерального масла, будівельних матеріалів, якості води тощо.

8.Прилади для аналізу харчових продуктів, лікарських засобів і біологічних речовин, такі як прилади для аналізу харчових продуктів, аналізу крові, культивування мікроорганізмів, аксесуари для мікроскопів, тестування сироватки та вакцин, аналізу сечі та інші аналітичні прилади

Загальні кроки миття лабораторного посуду з кварцового скла

Під час експерименту використовують різноманітний лабораторний посуд з кварцового скла. Чистота цього посуду безпосередньо вплине на точність результатів експерименту. Тому посуд з кварцового скла необхідно ретельно очищувати перед експериментом.

Для звичайного кварцового лабораторного скла, такого як стакани, колби, конічні колби, пробірки та мірні циліндри, для миття ззовні всередину водою можна використовувати щітку. Це дозволить видалити розчинні у воді речовини, деякі нерозчинні речовини та пил. Якщо є жирні плями або інші органічні речовини, їх можна мити абразивним порошком, порошком мила або миючим засобом. Натирайте щіткою, зануреною в абразивний порошок або миючий засіб, потім ретельно промийте звичайною водою з крана, а наприкінці промийте внутрішню стінку 2–3 рази дистильованою водою або деіонізованою водою. Після очищення внутрішні стінки кварцового лабораторного скла мають рівномірно змочуватися водою без смуг висихання і без крапель води, що залишаються. У органічних експериментах часто використовують кварцове лабораторне скло з матовим шліфом. Під час очищення необхідно оберігати шліфоване з'єднання та уникати використання миючих засобів замість спеціальних засобів для очищення.

Для лабораторного посуду з кварцового скла, який важко очистити за допомогою щітки або не можна як слід очистити щіткою, наприклад, бюретки, мірні колби, піпетки тощо, зазвичай миючий засіб наливають або висмоктують у посудину і залишають для замочування на певний час. Потім миючий засіб із посудини виливають у місткість для зберігання для подальшого використання, а потім промивають спочатку водою з-під крана, а потім деіонізованою водою.

Скляний фільтр із пористого скла необхідно чистити одразу після використання. Для різних залишків осаду, що залишилися в пористому склі фільтра, слід використовувати відповідний миючий засіб, щоб спочатку розчинити твердий осад на поверхні пористого скла. Потім залишковий осад у пористому склі необхідно багаторазово видаляти за допомогою промивання миючим засобом під вакуумом. Після цього добре промити дистильованою водою, висушити при температурі 110 °C та зберігати в пилозахисному шафі.

2 Методи промивання для забруднень, які важко видаляються

Промивання кристалів та осадів: Коли натрій гідроксид або калій гідроксид вбирають вуглекислий газ із повітря, утворюючи карбонати, або коли утворюються осади купрум(ІІ) гідроксиду або ферум(ІІІ) гідроксиду, їх можна замочити у воді на кілька днів, потім промити розведеною кислотою, щоб утворилися речовини, розчинні у воді, а потім остаточно промити водою. Якщо є осади органічних речовин, їх можна промити нагрітими органічними розчинниками або розчинами натрій гідроксиду.

Промивання залишкового амальгаму: Ртуть утворює металеві сплави (амальгами) з деякими металами та прилипає до стінок скла, утворюючи темні плями. Амальгам можна розчинити у 10%-ному розчині нітратної кислоти за об’ємом, а потім змирити водою.

Промивання сушального масла, мастил та фарб: Для промивання можна використовувати аміачну воду або хлороформ. Незатверділі мастила можна промити органічними розчинниками. Гас можна промити гарячою милною водою. В’язке масло можна промити, замочивши в гарячому розчині натрій гідроксиду.

Видалення плям: Білі плями на склі утворюються внаслідок тривалого зберігання лугу та корозії лугом. Жовтувато-буру іржаву пляму, що прилипла до скла, можна змиити розчином соляної кислоти. Мутність, що утворюється під час електролізу ацетату свинцю, можна змиити розчином оцтової кислоти. Буру пляму диоксиду марганцю можна змиити розчином сірчаного заліза, соляної кислоти або щавлевої кислоти. Чорнильні плями на склі можна змиити розчином соди або розчином гідроксиду натрію.

Промивання плям срібних солей: Для плям хлориду срібла та броміду срібла використовується розчин тіосульфату натрію. Для дзеркал із покриттям срібла використовується гарячий розбавлений розчин азотної кислоти, що утворює нітрат срібла, добре розчинний у воді, для очищення.